Машини для внесення рідких добрив

  Внесення добрив у рідкій формі має певні економічні та технологічні переваги, тому сільгоспвиробники дедалі більше звертають увагу на цей спосіб.

  Увага до рідких добрив (РД) зростає паралельно з удосконаленням технічних засобів для їх внесення. І справа не лише в зручності виконання розвантажувально-перевантажувальних операцій. Результати досліджень і виробнича практика свідчать про вищу економічну ефективність рідких добрив.

 Переваги мінеральних РД

Рідкі добрива мають низку переваг перед твердими. Вони не порошаться, не злежуються, відрізняються вільною плинністю, а несприятливіСтатьи жидкие удобрения1 кліматичні умови не чинять істотного впливу на їх якісні показники. Обладнання і технологія внесення РД проста, їх виробництво не вимагає будівництва цехів для випарування, гранулювання, сушіння і затарювання продукту. У процесі виробництва немає проблеми вловлювання пилу та пару, які завжди виділяються при гранулюванні твердих добрив. Насоси і трубопроводи, використовувані для транспортування РД, значно дешевші, ніж транспортні засоби для твердих добрив (конвеєри, підйомники, електричні лопати), як за капітальним, так і експлуатаційними затратами. Простота апаратурного оформлення і виключення з технологічного процесу допоміжних операцій (сушіння, гранулювання) майже в 3 рази знижує питомі капітальні затрати і вартість переробки сировини на 1 т готових добрив. Так, доведено, що сумарні витрати на виробництво 1 т поживних речовин рідких добрив на 25% нижчі, ніж 1 т туків. Отже, собівартість одиниці РД у сільському господарстві менша; до того ж можна механізувати всі виробничі процеси — від навантаження до внесення їх у ґрунт, зменшивши затрати ручної праці у 2—3 рази. Розрахунки свідчать, що при заміні суперфосфату на РД продуктивність праці підвищується, а затрати праці на виробництво 1 ц додаткової продукції зменшуються: у виробництві озимої пшениці на 30%, льону — на 19, цукрових буряків — на 23, картоплі — на 10%. Чистий прибуток був вищим відповідно на 25,5, 40, 150 і 50%.

Агрегати, призначені для безвідвального обробітку ґрунту, міжрядного обробітку з одночасним внесенням мінеральних РД,Статьи жидкие удобрения2 дозволяють поєднувати технологічні операції і тим самим зменшувати експлуатаційні затрати за технологією. У суміші з РД можливо ефективне застосування мікроелементів, гербіцидів і інсектицидів, які вводяться безпосередньо в рідкі добрива. РД практично дуже слабко кородують чорні метали, що дозволяє для їх перевезення та внесення використовувати комплекс машин, застосовуваних для водного аміаку. Водночас за своєю агрохімічною ефективністю РД рівноцінні твердим добривам. Вони забезпечують можливість повної механізації всіх процесів внесення при обробці ґрунту. Відсутність у РД вільного аміаку різко поліпшує умови їх застосування.

 Внесення органічних РД

Сучасні машини для внесення органічних РД виробляють компанії Alfa Laval, Bauer, Benken, Briri, Duport, Eisele, Joskin, Kotte, Meyer-Lohne, Каwесо, а серед країн СНД — «Бобруйськагромаш», Pronar. Основною частиною цих машин є цистерна з місткістю від 3 до 20 тис. л. Цистерни обладнують ходовими системами, вакуум-насосами для самозавантаження, забірними рукавами, які гідравлічно перекидаються, напірними насосами для подачі рідких органічних добрив до розподільних робочих органів. Ходові системи цистерн комплектують шинами низького тиску. Переважно ці агрегати з'єднуються з ходовою системою, утворюючи суцільну конструкцію. В деяких конструкціях машин їх встановлюють на універсальне шасі (фото 1). Ряд виробників виготовляють ці агрегати з оцинкованого стального листа або композамінних полімерів (Kaweco, Pichon).

Існують два способи внесення рідких органічних добрив у ґрунт — поверхневе з наступним приорюванням добрив і підґрунтове. Підґрунтове внесення, у свою чергу, поділяється на внесення добрив на луках і пасовищах, при міжрядному обробітку просапних культур і в основний обробіток ґрунту.

Розподільчі робочі органи машин поверхнево вносять добрива під тиском. Добрива подаються через сопло на відбійний щиток, який розподіляє їх по верхні поля на ширину 6—20 м. Для бокового розсіювання в місцях з обмеженими можливостями (пагорби, котловани,) лопатевий розсіювач здатний впоратися з таким завданням: його покриваюча поверхня може досягати 20 м. Маятниковий розсіювач є рішенням для тих, хто за один прохід хоче обробити максимальну площу. Залежно від походження РД, ширина оброблюваної поверхні ґрунту коливається від 12 до 15 м.

Для поліпшення якості внесення добрив більшість виробників застосовують штангові розпилювачі РД. На штангах встановлюють різні за конструкцією розпилювачі: щілинні, відбійні щитки, обертові насадки та інші. Розсіювальна рампа дозволяє вносити добрива по всій ширині площі (на 12—15 м) і близько до поверхні ґрунту у вигляді «напрямів-парасоль». Вона складається з двох розподільних труб, що кріпляться на трикутних рамах. Система подачі РД представлена у вигляді колектора, з якого труби ПВХ (Ø 125мм) живлять розподільні труби, входячи в них посередині. Таким чином, рідина не затримується, і тиск на кожній вихідній насадці є максимальним. Переваги системи: підвищена ширина захвату, простота в обслуговуванні і рівномірний розподіл добрива на ґрунті; низьке розташування розсіювальних насадок під час роботи (60—70 см від землі). Якість внесення добрив такими машинами набагато краща порівняно з тими, що обладнані відбійними щитками.

Для поліпшення екологічності і якості внесення добрив окремі виробники (Kotte, Joskin, Veenhuis) застосовують штангові розподільники добрив з рукавами, які фактично волочаться по ґрунту. Вони мають центральну розподільчу головку, від якої відходять розподільчі рукави (від 20 до 30 шт.). Відстань між рукавами — в межах 30 см. Ширина захвату таких агрегатів — 6—18 м, тоді як ширина агрегата в транспортному положенні не перевищує 3 м.

Машини для внесення рідких органічних добрив у дернину, під ґрунт при обробітку посівів просапних культур мають робочі органи у вигляді сошників, дисків, плоскорізів, культиваторних лап, що підрізають дернину чи оброблювальний шар ґрунту. Робочі органи з борознувальними полозками рівномірно осаджують РД на пасовищах, створюючи смуги шириною від 3 до 7,74 м. Добриво осаджується лінійно і під корінь, пропорційно розподіляючись: 50% — в ґрунт і 50% — на поверхню, для оптимального засвоєння рослинами. Кожний полозок має жолобок, що стелиться, з боковими повзунами в поєднанні з різальним диском. Жолобок розсуває дернину і направляє РД по трубках від подрібнювача, щоб осадити їх в борозну, прорізану диском. Отже, в перспективі знаходитимуть широке застосування технічні засоби для локального внесення рідких добрив стрічковим способом. При цьому досягатиметься спрощення дозувальних робочих органів підвищенням надійності їх роботи, покращенням якості розподілу добрив на робочій ширині захвату, підвищенням ефективності їх загортання в ґрунт, а також виключенням їх випаровування. Але поки що дозувальні робочі органи машин для внесення РД мають низьку надійність роботи на суспензіях і розчинах твердих добрив, і вирішення цих питань є актуальним для конструкторів.

Розподільні робочі органиРобочі органи для загортання органічних
Розподільні робочі органи      Робочі органи для загортання органічних РД під дернину

 

Автор: Роман Мельник, науковий співробітник ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ

журнал "The Ukrainian Farmer" березень, 2012 року

інформація надана порталом