Використання КАС: від теорії до практики

Використання рідких добрив КАС в господарствах України постійно зростає. Цьому сприяють такі фактори, як технологічність внесення, краще засвоєння рослинами і значно нижча порівняно з твердими формами азотних добрив ціна. КАС не містить у своєму складі вільного аміаку і тому є універсальним за способом та строками внесення.

Використання КАС набуває суттєвої переваги у посушливі роки. Щоб рослини могли поглинути азот, тверді азотні добрива потрібно розчинити у воді, яка за умов посухи є дефіцитом. Також розчинені тверді добрива суттєво підвищують концентрацію ґрунтового розчину та його осмотичний тиск. Натомість розчини КАС завдяки своїй дифузії охоплюють більший об’єм ґрунту, не викликаючи суттєвого зростання осмотичного тиску, та рівномірно розподіляються в ґрунті. Азот з рідких добрив має значно вищий порівняно з твердими коефіцієнт використання. За несприятливих умов зволоження приріст врожаю зернових при використанні КАС для підживлення (у порівнянні з аміачною селітрою) становить 3,0—4,5 ц/га.

Характеристика добрив

У складі КАС азот перебуває в трьох формах — аміачній (25%), нітратній (25%) та амідній (50%). Добриво має прозору або світло-жовту консистенцію із незначним запахом аміаку; його густина 1,26—1,31 г/см3, рН 7—8. Нині випускають КАС-28, КАС-30 і КАС-32 із вмістом 28%, 30% та 32% азоту відповідно. Наприклад, у КАС-28 міститься NO3- —7%, NH4+ — 7%, NH2 —14%. 100 кг КАС-28 займає об’єм 78 дм3 і містить 28 кг азоту (N28); 100 дм3 КАС-28 добрива містить 35,8 кг азоту (N36) і має масу 128 кг.

Всі форми азоту в добриві нелеткі і не втрачаються, тому його можна вносити поверхнево без загортання в ґрунт. Нітратна і аміачна форми азоту є безпосередньо доступні для рослин. Нітратна форма азоту рухлива і може проникнути в нижні шари ґрунту. Амонійна, навпаки, нерухлива: вона поглинається ґрунтовими колоїдами і може бути використана коренями рослин, розташованими у поверхневих шарах ґрунту. Аміачний азот затримується в ґрунті і не вимивається в глибші шари. Амідна форма азоту в ґрунті поступово трансформується в аміачну, а пізніше — в нітратну, і таким чином досягається пролонгованість дії добрив, а рослини забезпечуються трьома формами азоту впродовж вегетації. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом тривалої дії.

КАС-32 кристалізується за 0 °С, тоді як КАС-30 — за -9 °С, а КАС-28 — за -17 °С. Тому в холодну пору року краще використовувати КАС-28. Температура замерзання розчинів усіх марок КАС становить -26 °С. Утворення кристалів і короткочасне замерзання розчинів КАС у цистернах є нешкідливим, оскільки при підвищенні температури кристали знову розчиняються і добриво повністю відновлює свої початкові властивості.

 Зберігання та транспортування

Розчини КАС не горять і не вибухають. Гарантійний термін їх зберігання становить шість місяців. Для зберігання КАС можна використовувати ємності, призначені для аміачної води і рідких комплексних добрив (РКД); також можна використовувати звичайні негерметичні цистерни. Оскільки КАС містить інгібітор корозії (фосфат амонію), то це дозволяє для перевезення та внесення цих добрив використовувати вже наявну систему машин, яку зазвичай використовують для транспортування аміачної води та інших рідких азотних добрив. Але важливо мати на увазі: середня густина КАС становить 1,3 г/см3, тому наповнювати ним призначені для аміачної води ємності більше ніж на 80% не рекомендується: це може призвести до деформації резервуарів та втрати добрив.

На техніці, якою вносять розчини КАС, вузли та деталі, що виготовлені з кольорових металів та контактують з розчином добрив, треба замінити на полівінілхлоридні або склопластикові, а як прокладні матеріали використовувати пластинчату гуму на основі стирольного каучуку.

Таблиця 1. Фізико-хімічні властивості розчинів КАС

Показник

КАС-28

КАС-30

КАС-32

Зовнішній вигляд

Безбарвна або слабко забарвлена рідина

Густина при 20 °С, г/см3

1,26—1,27

1,28—1,29

1,30—1,31

Лужність у перерахунку на вільний аміак

0,1—0,3

0,1—0,3

0,1—0,3

Масова частка,% карбаміду

30—32

33—35

35—37

Масова частка, % аміачної селітри

39—41

41—43

43—45

Сума азоту, не менше

28

30

32

Інгібітор корозії в перерахунку на Р2О5, %, не менше

0,2

0,2

0,2

 

Особливості застосування

Досвід застосування КАС показав, що при основному внесенні це добриво за дією на урожай є рівноцінним аміачній селітрі, сечовині й рідкому аміаку. Перше весняне підживлення озимих зернових слід проводити після танення снігу при відновленні вегетації рослин. Вносити добриво потрібно крупними краплями, які б скочувались з поверхні рослин і не викликали опіків вегетативних органів. Якщо рослини озимої пшениці знаходяться у фазі шильця, вносити КАС небажано, оскільки це добриво може викликати некрози: у цій фазі розвитку в рослинах ще не нагромаджено достатньої кількості вуглеводів, які змогли б у повній мірі засвоїти азот та хімічно зв’язати аміак. За таких обставин для підживлення озимих культур краще використати аміачну селітру.

На посівах озимих зернових, які розкущилися в ранньовесняний період вегетації, використовувати КАС всіх трьох марок можна без обмежень. Дозу азоту для підживлення встановлюють з урахуванням ґрунтової, листкової і тканинної діагностики. Кількість підживлень можна змінювати, але доза азоту не повинна перевищувати допустиму в період кущення — з розрахунку 30—60 кг азоту на 1 га. Значне її збільшення при підживленні рослин у фазі кущення не бажане через можливості утворення підвищеної кількості непродуктивних стебел, на яких не буде формуватися колос. Крім того, висока концентрація солей на листковій поверхні може викликати сильні опіки рослин. Тому разова доза азоту в цей період (вихід в трубку, початок колосіння) не повинна перевищувати 20—30 кг/га.

Правила використання розчинів КАС:

  • для внесення добрив потрібно використовувати тільки спеціально обладнані обприскувачі, добриво повинно контактувати лише з кислотостійким металом та керамічними розпилювачами;
  • щодня після закінчення робіт ємності та всі деталі машин, що контактували з розчинами КАС, потрібно добре промити водою;
  • добрива вносять на добре укорінені рослини з достатнім добре розвиненим восковим шаром;
  • найбільше непорозумінь щодо внесення КАС пов’язане з тим, що це добриво помилково вносять як пестициди (дрібнодисперсними краплями), в результаті виникає великий ризик «підпалити» рослини (викликати на їх поверхні опіки);
  • це добриво вносять за допомогою спеціальних плоскоструменевих розпилювачів з великими отворами, які формують великі краплини, що здатні спадати, стікати або скочуватись з поверхні листків і стебел на ґрунт;
  • робочий тиск в обприскувачі має бути низьким, що дасть можливість утворюватися великим краплям добрива;
  • не можна вносити розчини КАС після дощу, вранці та ввечері, коли ще є на листках роса і вони знаходяться у вологому стані; КАС вносять лише на суху листкову поверхню, оскільки з вологих рослин не стікають на грунт навіть крупні каплі, які в такому разі розливаються у вигляді плівки по поверхні листків і викликають на них опіки;
  • не обробляють посіви за сонячної погоди і температури понад 25 °С, а також у період вегетаційного спокою рослин за температури нижче 5 °С;
  • у похмуру прохолодну погоду добрива можна вносити впродовж усього дня;
  • КАС можна вносити волокушними обприскувачами, штанги яких обладнано розливними гнучкими трубочками, що через них добриво, не контактуючи з рослинами, вноситься смужками на поверхню ґрунту в міжряддях.

КАС та інгібітори нітрифікації

Ефективність дії розчинів КАС можна суттєво підвищити, використовуючи їх разом з інгібіторами нітрифікації. Ці речовини селективно діють на мікроорганізми із роду Nitrosomonas, пригнічуючи їх життєдіяльність, і таким чином затримують перетворення амонійного азоту в нітратний та сприяють збереженню азоту ґрунту і добрив в амонійній формі (блокують окислення NH4+ до NO3- і тим самим зберігають азот від непродуктивних втрат). Азот при цьому залишається у верхніх шарах ґрунту, що збільшує його доступність для засвоєння рослинами. Як інгібітори нітрифікації використовують похідні піридинів, пірамідонів, тріазолів, ціанамідів тощо. Інгібітори нітрифікації вводять до складу КАС у незначній кількості, не більше 0,1% маси добрива. Ці препарати сприяють зростанню коефіцієнту використання азоту рослинами, зменшенню вмісту нітратів у вирощеній продукції, збільшенню вмісту білка й клейковини.

На жаль, в Україні практика використання інгібіторів нітрифікації нині не є поширеною. Попри те, що інгібітори не чинять токсичної дії на комах чи теплокровних, у перелік дозволених для використання в Україні вони ще не внесені. Натомість у світі використовується до120 найменувань цих препаратів, найбільше їх застосовують у США, Канаді, РФ, Польщі, Словаччині та Німеччині. Зараз в Україні іде процес синтезу та реєстрації цих препаратів.

Обробка соломи

Надати пріоритет КАСу варто і при виборі азотного добрива що його вносять для покращення мінералізації заробленої у ґрунт соломи.

Завдяки своїй рідкій формі КАС рівномірно розподілиться по поверхні соломи та проникне всередину рослинних решток, змочивши у них усю зовнішню та внутрішню поверхні, цим дотягнеться якісна мінералізація. Вносити КАС потрібно штанговими обприскувачами, із розрахунку 10 кг д. р. азоту на кожну тонну соломи. За умови обробки одного гектару на який внесено 4-5 т соломи необхідно приготувати розчин із 120 кг КАС-30 та 180 л води. Відразу після внесення щоб заробити солому у ґрунт на поле пускають важку дискову борону БДТ7.

 

Щільність і норми внесення

Дуже часто у виробничих умовах виникає питання щодо кількості внесення КАС у фізичній вазі або об’ємі (літрах) залежно від марки цього добрива, температури повітря і розрахованої дози азоту за діючою речовиною. Справа в тому, що це добриво здатне змінювати свою щільність залежно від температури та строку свого зберігання. За щільністю КАС потрібно стежити весь час, а розрахунок кількості добрив слід проводити у кожному конкретному випадку. Зміна щільності розчину КАС під час зберігання відбувається або через випаровування води (щільність зростає), або за рахунок атмосферних опадів, які потрапляють у відкриту ємність (щільність зменшується).

Для того, щоб сільгоспвиробники могли оперативно визначати норми внесення КАС, пропоную необхідні для цього дані (табл. 2). Коли бракує часу для проведення розрахунків і простоює техніка, ця таблиця для агронома становитиме велику цінність. Вона була побудована на основі проведених лабораторних досліджень і виконаних розрахунків.

Таблиця 2. Дози розчинів КАС різних марок (на 1 га) залежно від щільності

Розрахункова доза азоту, кг/га

КАС-28

КАС-30

КАС-32

Щільність г/см3

при t 10 °C = 1,29

при t 20 °C = 1,27

при t 10 °C = 1,30

при t 20 °C = 1,29

при t 20 °C = 1,31

Кг

л

кг

л

кг

л

кг

л

кг

л

20

71

55

71

56

67

51

67

52

63

48

25

89

67

89

70

83

63

83

64

78

59

30

107

83

107

84

100

77

100

78

94

72

35

125

97

125

98

117

90

117

91

109

83

40

143

111

143

113

133

102

133

103

125

95

45

161

125

161

127

150

115

150

116

141

108

50

179

139

179

141

167

128

167

129

156

119

55

196

152

196

154

183

141

183

142

172

131

60

214

166

214

169

200

154

200

155

188

144

 

Враховуючи, що для КАС рН=7...8 та те, що розчин цих добрив містить невелику кількість аміаку, працювати з ним потрібно у захисних окулярах. Робітники, які обслуговують технічні засоби, повинні мати спецодяг, гумове взуття та рукавиці. Якщо розчини КАС випадково потрапили в очі або на шкіру, пошкоджені ділянки потрібно ретельно промити водою.

Техніка для внесення КАС - оприскувач "Роса"

 


Автор: Сергій Крамарьов, доктор с.-г. наук, Інститут сільського господарства степової зони НААН України.

журнал "The Ukrainian Farmer" червень, 2012 року

інформація надана порталом